Організація наци-скінхедів, яка діяла в Москві приблизно з 1997 по 2002 р. (за іншими даними вона була заснована в 1998 р. та продовжила своє існування після 2002 р.) Була створена бійцями декількох столичних банд скінхедів, зокрема “Лефортовского фронту”, “Білих бульдогів”, “Кров і честь” та “Слов'янського братства” і перетворилася в одну з найбільш великих та авторитетних угруповань ультраправих бритоголових.
Лідери - Сергій Сергійович (псевдо “СС”), Микита Тіхонов (“Лєший”), Олександр Парінов (“Румин”), Андрій Бормот (“Борман”), Микола Корольов.
Ідеологія - расизм, неонацизм, радикальний націоналізм, антисемітизм, антимігрантська спрямованість. Самі члени ОБ-88 вважали себе прихильниками ідеї “російського націонал-соціалізму”, що викликало у них певні суперечки з угрупованням “Кров і честь”, яке намагалося ототожнити себе з міжнародним расистським рухом. Однак цифри 88 в назві організації чітко вказували на ідеали неонацизму і шанування саме німецького його коріння.
Чисельність - налічувала декілька сотень членів, серед яких значну частку мали футбольні фанати ФК “Спартак”.
Діяльність - появу ОБ-88 досить добре описав в своїй книзі “Біблія скінхеда” відомий російський правий радикал Микола Корольов: “З'являється структура, яка ставить завдання об'єднання скінхедів світу - ОБ-88, декілька хлопців з “бульдогів” разом з молодими бригадами - наприклад “Rushing bears”, пропонують вступити в ОБ кращим хлопцям. Причому те, що бригади зберігали незалежність, а деякі навіть тримали нейтралітет, наприклад, наша бригада, в той же час приймаючі участь в усіх битвах від ОБ - було чудовою тенденцією для бритоголових”.
З самого початку ОБ-88 займає міцне місце в наци-скін русі в Москві. Влитися до її лав стає досить престижним і організація активно вербує до себе бійців з самих різних банд бритоголових, яких тоді розвелося досить багато. Багатьох приваблювала саме значна автономність в складі головної бригади. Самій же ОБ-88 це давало можливість продемонструвати свій вплив та силу в московських ультраправих колах.
ОБ-88 активно береться до справи і починає здійснювати різноманітні насильницькі “операції”, які як і у багатьох їх соратників були спрямовані переважно проти мігрантів в гостарбайтерів. Особливу ненависть члени бригад також пропагують стосовно вихідців з Кавказу.
На початку путінських 2000-х ОБ-88 почали виходити на новий рівень “расової війни”, перейшовши від дрібних нападів до більш масштабних, які можно назвати справжніми погромами. Серед таких особливо можна виділити 3 епізоди:
- 21.04.2001 р. - на другий день після дня народження Гітлера (саме цій даті присвятили неонацисти свій напад) за різними даними від 150 до 200 бійців ОБ-88 здійснили напад на ринок поблизу станції метро “Ясєнєво”. Викрикуючи расистські гасла вони почали громити намети, що належали торговцям з Кавказу. В результаті було побито 10 чоловік, в основному торговці з Азербайджану, близько 30-ти наметів було пошкоджено. Правоохоронним органам вдалося затримати 68 учасників погрому, але тільки 6 бритоголових дійшли до суду. В 2004 р. вони отримали досить м`які вироки, за звинуваченням у хуліганстві. Ось так скінхеди в російських судах часто і перетворювалися на “хуліганів”. Погром в Ясєнєво був тільки розминкою.
- 30.10.2001 р. - тепер вже на станції метро “Царіцино” близько 300 бритоголових, значна кількість яких належала до ОБ-88, озброївшись залізними прутами і палками знову здійснили погром на ринку. Після ринку натовп скінхедів попрямував до метро, де на станціях Каширська та Каховська здійснив нові напади і побиття. Результатом цієї “операції” була смерть 4-х осіб та побиття ще бл. 80-ти. Переважна більшість з постраждалих були вихідцями з Кавказу. Було затримано 26 нападників, але чомусь більшість з них була досить швидко звільнена. До суду дійшли лише п`ятеро бритоголових, яким знову було пред'явлено звинувачення в “хуліганстві та вбивстві”. Про расові мотиви нападів знову суд знову промовчав. Один із звинувачених, який мав псевдо “Фашист” як з'ясувалося, вже був під слідством за погром в Ясєнєво, але був відпущений на волю і спокійно прийняв участь в новому погромі.
- 9.06.2002 р. - боєвики ОБ-88 взяли активну участь в масових заворушеннях на Манежній площі. Всього в них брали участь до 8 тисяч чоловік, 1 людина загинула і бл. 50-ти постраждало. Фактично це був такий собі вибух агресії правих радикалів та футбольних фанів, багато з яких з ними співпрацювали. Було затримано 113 чоловік, з них до суду довели лише 7, засуджених до різних строків ув'язнення за участь “в масових заворушеннях”. Знову про якісь расові чи радикально націоналістичні мотиви ані слова.
Після останнього погрому в ЗМІ почали з'являтися заяви від імені ОБ-88 про її саморозпуск. Але чи стався він насправді можна тільки гадати. Є великі підозри, що організація просто вирішила вкотре змінити тактику, переформатуватися і підти у підпілля. Відомі члени організації почали застосовувати тактику індивідуального терору. Що характерно одразу в 3-х резонансних вбивствах з 2006 по 2010 рр. були помічені активісти нібито розпущеної ОБ-88:
- 16.04.2006 р. - в Москві було вбито антифашиста Олександра Рюхіна. За даними слідства серед учасників вбивства було двоє активістів ОБ-88 - М. Тіхонов і О. Парінов.
М. Тіхонов
О. Парінов
- 19.01.2009 р. - в Москві було вбито адвоката Станіслава Маркелова та журналістку “Нової газети” Анастасію Бабурову. І знову у вбивстві було звинувачено активіста ОБ-88 М. Тіхонова, якому допомагала його подруга Євгенія Хасіс.
М. Тіхонов і Є. Хасіс
- 12.04.2010 р. - в Москві було вбито суддю Е. Чувашова. Серед звинувачених у причетності до цього злочину опинився активість ОБ-88 О. Коршунов.
О. Коршунов
Члени ОБ-88 М. Тіхонов та Нікулін після її “саморозпуску” брали участь в розробці програмних документів руху NS/WP (Націонал-соціалізм - біла сила), в першу чергу так званої “Стратегії 2020”. В ній вони висловлювали захоплення російськими терористами-есерами початку ХХ ст., які “кулями та бомбами прокладали собі доступ до ЗМІ та думської трибуни”. Щось подібне вони пропонували робити в РФ на початку ХХІ ст.
Озброєння - різноманітні підручні засоби (частіше всього звичайна арматура та дерев'яні кийки).
Внутрішні зв'язки - підтримувалися з різноманітними групами московських скінхедів, частина яких влилася до лав ОБ-88.
Джерела:
“Необыкновенный фашизм (криминологическая и уголовно-правовая характеристика)” - под. ред. Мацкевича И. М.
Беликов С. В. “Бритоголовые”
Дым А. “Насилие Ру”
Шнирельман В. “Скинкультура и ее развитие”
Стеркин Ф. “Организации скинхедов пока наполовину миф, но когда-нибудь они смогут стать подспорьем для националистической партии”
Фальковский И. “Коричневые бригады”
“Последние погромы - дело рук нацистских оборотней из ОБ-88”
Комментариев нет:
Отправить комментарий