Молодіжна група наци-скінхедів, яка за деякими даними входила до об'єднання “Бірульовський фронт” в якості одного з автономних загонів. Діяла в 2007 р.
Іван Калініченко
Лідери - головними організаторами банди були Ілля Шутко (на 2007 р. йому було 17 років), Сергій Полукаров (16 років) та Станіслав Грибач (15 років). Іван Калініченко не належав до керівництва групи і назву банди ще один її активіст Іван Кощєєв пояснював так: “Нас назвали “бригадою Калініченка”. Просто тому що на момент арешту він єдиний з нас був повнолітнім і тільки його прізвище, згідно з законодавством, могли оприлюднити в ЗМІ. А Калініченко, він взагалі такий, трошки відсталий”.
Ідеологія - неонацизм, расизм, радикальний націоналізм, ненависть до мігрантів.
Чисельність - в межах декількох десятків осіб. Більшість складали підлітки, які вчилися в школах та технікумах. Значна частина з них належала до фанатів ФК “Спартак”. Як і в інших подібних групах в БК було модним вигадувати собі псевдо, часто пов'язані з якимись нацистскими та неонацистськими символами. Зокрема тут були такі як “Люфтваффе”, “Арієць”, “Dvag-14”.
Діяльність - як саме організувалася і діяла банда досить яскраво описав один з її активних членів Іван Кощєєв, який в 2015 р. дав інтерв'ю журналістам російського інтернет-видання “Медіазона”. Більшість з нас виросли у благополучних сім'ях, люди досить розвинені, а двоє-троє людей, на мою думку, зараз вже змогли б досягти багато чого в житті. Але тоді ми почали усвідомлювати, що навкруги твориться несправедливість. І значна частина цієї несправедливості йшла саме від кавказців. Ми не довіряли жодним націоналістичним організаціям - думали, що якщо вони існують це означає, що там якісь домовленості з владою. Тим більше, що з усіма публічними націоналістичними фігурами були пов'язані якісь неприємні дискредитуючі історії. Ми були молодими та запальними, нам хотілося діяти тут і зараз і тому ми обрали акції прямої дії. Я та ще двоє моїх товаришів долучилися, коли кістяк компанії вже склався - вони давно зустрічалися і “акціонували”. Три рази ми з ними ходили “на виходи” - і в кожному виходів було по кілька епізодів. Останній епізод - це сумно відомий якутський шахматист. Ми були малолітками, що не мали жодних уявлень про те, як саме працює карний розшук: залишали масу доказів, відкрито телефонували один одному і зв`язувалися через Інтернет. Ввечері когось вбивали, а зранку дивилися випуски новин - кого ми там вбили? Потім ще вихвалялися перед друзями: “Ось, ось, це були ми!” Приблизно так збираються компанії сходити до бару або нічого клубу. Саме так збиралися і ми. Тільки йшли вбивати людей. Спіймати нас було елементарно, але поліції було довго наплювати на такі справи. Ми були просто малолітньою шпаною, а порізані або вбити мігранти особливо не цікавили поліцейських. А влада як така в той час намагалася приручити і контролювати усі ці радикальні течії. Але в якийсь момент обпеклася власною пропагандою - усе вийшло з-під контролю, почалися вибухи, теракти, політичні вбивства. Приблизно в 2007 р. влада усвідомила, що з цим треба покінчити - почалися масові арешти”.
Найактивніша фаза діяльності БК припала на період з 28.08 до кінці жовтня 2007 р. В цей час члени групи здійснили цілу серію нападів на “неслов`ян”, керуючись тільки зовнішністю своїх жертв. Напади частіше всього здійснювалися у вихідні дні. Накривавіший “рейд” БК здійснила 20.10.2007 р. на південному-заході Москви:
- Близько 17.00 на вулиці Архітектора Власова до 30 бритоголових здійснили напад на 46-річного Сергія Ніколаєва (що цікаво він виявився відомим шахматистом з Якутії, який також активно займався підприємництвом і давно мешкав у Москві. Нападники навряд чи могли знати хто він такий. Просто його зовнішність була “неслов`янською” і він опинився на шляху банди). Його жорстоко побили бейсбольними бітами і завдали 10 ножових поранень від чого він помер на місці.
- На вулиці Наметкина скінхеди здійснили напад на двірника з Узбекистану. Йому завдали декілька ножових поранень, але він вижив.
- На тій же вулиці Наметкина бандою було поранено громадянина Таджикистану.
- 22.10.2007 р. боєвиками групи було здійснено напад на вихідця з Вірменії. Йому було нанесено близько 20-ти ножових поранень, в результаті чого він загинув.
По гарячим слідам, одразу після вбивства С. Ніколаєва правоохоронцям вдалося затримати 6-х нападників, ще 7-х затримали поступово до квітня 2008 р. В ході слідства скінхеди визнали свою причетність до 17-ти нападів.
Суд над 13-ма членами БК тривав кілька місяців і завершився 22.09.2008 р. Прокурор вимагав покарати їх на строки від 5 до 22 років, але “гуманний” суд зважив на те, що більшість затриманих виявилися неповнолітніми і значно пом`якшив покарання. Максимальний строк (включно з психіатричним лікуванням) отримав Іван Калініченко, якому явно не поталанило. Як ми побачили він не був лідером банди, а просто був найстаршим серед її учасників. Його засудили до 10-ти років ув'язнення. Іван Кощєєв та Денис Карпухін отримали 9 років колонії, Тимофій Ковальов - 8,6 років, Основна маса банди (Ілля Шутко, Сергій Полукаров, С. Грибач, Линар Косяк, Іван Кузнєцов, Юрій Івлєв, Олексій Шаховський, Денис Сухарніков, Кирило Ковальов) отримали різні строки від 3 до 9-ти років.
Незважаючи на те, що під час судового процесу більшість членів банди демонстрували щире каяття інцидент в його кінці свідчить про те, що це було лише показухою. Коли підсудних вже почали виводити з зали суду вони почали скандувати: “Мы построим новый рай. Зиг Хайль!”
Район діяльності - південний-захід Москви.
Озброєння - різноманітна холодна зброя (нож та спеціально виготовлені заточки, спицы, шила), бейсбольні біти.
Джерела:
Смирнов И. “Скинхеды дозреют в колонии”
“В Московском городском суде вынесен приговор по делу банды Калиниченко”
“Серия скинхедских нападений в Москве. Один человек погиб”
“В Москве завершено расследование дела о серии неонацистских нападений и убийств”
Герасименко О. “Шахматиста забили на камеру”
“Кого мы там убили?”
https://zona.media/article/2015/11/24/romper-stomper
Комментариев нет:
Отправить комментарий