Молодіжна банда скінхедів-неонацистів, яка діяла наприкінці 90-х - на початку 2000-х років.
Лідери - невідомі.
Ідеологія - неонацизм, расизм, радикальний націоналізм.
Чисельність - як і у більшості подібних груп визначити дуже важко. Вірогідно в межах декількох десятків осіб.
Діяльність - члени банди найактивніше проявили себе протягом 1999-2000 рр. здійснивши серію нападів в московському районі Кузьмінки. При цьому їх жертвами стали не гастарбайтери або студенти-негри. Бійці “Беркута” поставили собі за мету очистити “столицю” від бомжів та тих, хто зловживав спиртними напоями. Це в цілому співпадало з ідеологією наци-скінхедів, які зараховують бомжів, наркоманів та алкоголіків до асоціальних елементів, які “псують здоров'я раси”. І більшість скінів впевнені, що перевиховати такі елементи неможливо, тому їх треба просто знищувати. Але це тільки теорія. Знову ж таки для більшості скінхедів вищеназвані категорії були легкою ціллю. Побити або вбити бомжа або алкаша не вважалося в їх середовищі особливо престижним вчинком, за який можна отримати білі шнурки на берцях. Однак “беркутівці” зосередили свою увагу саме на цих категоріях москвичів і досягли в цьому багатьох “успіхів”. Скільки точно було здійснено ними нападів і вбивств за ці приблизно два роки невідомо. Правоохоронним органам це встановити не вдалося. Але найбільш активних членів організації все ж таки вдалося заарештувати в 2000 р. Їм було висунуто звинувачення в серії вбивств. Однак, знову їх “ідейні” мотиви суд не взяв до уваги. Фактично це розцінили як хуліганство, що призвело до трагічних наслідків. Після 2000 р. угруповання припинило свою діяльність. Як і в багатьох інших випадках його члени, які не потрапили під арешт, перетекли до інших праворадикальних організацій Москви, яких на початку 2000-х років діяло в достатній кількості.
Район діяльності - обмежувався південним-заходом Москви.
Озброєння - холодна зброя та різні підручні засоби.
Внутрішні контакти - не виключена наявність зв'язків “Беркуту” зі спорідненими угрупованнями наци-скінхедів, що мали свою “зону відповідальності” в південних районах столиці.
Джерела:
Шнирельман В. А. “Чистильщики московских улиц.: скиннхеды, СМИ и общественное мнение”
Тарасов А. “Наци-скины в современной России”
Комментариев нет:
Отправить комментарий